Поняття про мову розмітки, гіпертекстовий документ та його елементи

Перейти до змісту 

За допомогою автоматизованих засобів, які надають у розпорядження користувача служби безкоштовного хостинга, створювати й адмініструвати веб-сайти надзвичайно просто. Крім того, це не потребує особливих знань із веб-дизайну. Однак у такому випадку можливості обмежені. Потрібно опанувати спеціальну мову, призначену для розробки веб-сторінок. Тоді відкриються захоплюючі можливості щодо створення свого власного віртуального світу! Ми ознайомимося із принципами створення веб-сторінок за допомогою мови HTML, навчимося визначати структуру сторінок, розміщувати і форматувати текст, працювати з таблицями та фреймами, пов'язувати створені файли за допомогою гіперпосилань. Виконавши дві запропоновані практичні роботи, ви власноруч створите веб-сторінки — можливо, перші у вашому житті.

Базові конструкції мови HTML

Основною перевагою та особливістю веб-сторінок є те, що інформація, розміщена на них, має вигляд гіпертексту. Гіпертекст — це текст, у який вбудовані спеціальні коди, що задають форматування тексту, наявність у ньому ілюстрацій, мультимедійних вставок та гіперпосилань.
Ці коди визначені у мові програмування HTML (Hyper Text Markup Language — мова гіпертекстової розмітки).
Веб-сторінка фактично є документом у форматі HTML. Процес вставляння в текст кодів HTML називають розміткою.
Браузера підтримують мову HTML і під час завантаження веб-сторінки читають наявні у ній коди та виконують задані за їх допомогою операції (форматують текст, вставляють у нього зображення тощо). Таким чином, вигляд сторінки у вікні браузера залежить від того, які коди містяться у її документі.

Web-сторінку можна створити в будь – якому текстовому редакторі, використовуючи для цього спеціальну мову розмічування гіпертексту – HTML.
Основою цієї мови є дескриптори (теги) – команди, що вказують на правила, за якими форматуються документи.
Щоб відрізнити дескриптори від тексту документа, їх беруть у кутові дужки <…>. Дескриптори можна записувати як малими, так і великими літерами.

У мoвi HTML є багато різних дескрипторів для оформлення Web-сторінки:

  • змінювання шрифту i накреслення окремих символів i фрагментів тексту,
  • вибору колірного оформлення документа,
  • створення ліній для розділювання тексту на частини,
  • виокремлення в тексті коментарів, вставки таблиць тощо.


Bci вони описані в спеціальній літературі з HTML. Їx використання таке ж просте, як i використання описуваних вище дескрипторів. Основна сила мови HTML — у можливості зв'язувати документи один з одним за допомогою посилань.

Гіпертекст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання.
Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.

Концепція гіпертексту досить проста. Є база даних, у базі даних знаходяться об'єкти. Об'єкти це, найчастіше, неве­ликі інформаційні розділи, присвячені певному питанню. Вікна на екрані однозначно асоціюються з об'єктами в базі даних. Між об'єктами можуть установлюватися зв'язки; во­ни відбиваються і у вікнах на екрані (виділені слова-поси-лання), і в базі даних (внутрішні посилання).

У гіпертексті виділяються особливі поля-посилання, що можуть «відразу» привести читача до потрібних розділів/тем, малюнків, описів. Завдяки цьому, процес чи­тання стає принципово іншим — гіпертекст можна чита­ти/переглядати багатьма різними шляхами і читач сам виби­рає той шлях перегляду, що йому найбільш зручний.

Гіперзв'язок, гіперпосилання — зв'язок між частинами документа або різних документів, який реалізує гіпертекст. Місце зв'язку — посилання є підсвічене і/або підкреслене слово, фраза або графічний об'єкт. Натискання мишею на по­силанні приводить до переходу в задане посиланням місце іншого документа або до іншого розділу поточного документа.

Інтерес викликає нелінійна організація інформаційних одиниць, що можуть бути представлені текстом, аудио і відео інформацією, дружелюбна і гнучка форма нелінійного керу­вання цими одиницями в гіпертекстовій системі.

Централь­ною ідеєю є реалізація механізму асоціативної індексації — здатність створювати керовані переходи між інформаційни­ми единицами, пов'язаними структурно або семантичне. Це дозволяє користувачам інтерактивне записувати і перегля­дати інформацію.