Перейти до змісту 

HTML — це не мова програмування, це мова розмітки, яка каже вашому браузеру, як відображати вміст веб-сторінки, яку ви переглядаєте.

Вона може бути простою чи складною, залежно від бажання веб-дизайнера, який її створює.

Основною перевагою та особливістю веб-сторінок є те, що інформація, розміщена на них, має вигляд гіпертексту.

Гіпертекст — це текст, у який вбудовані спеціальні коди, що задають форматування тексту, наявність у ньому ілюстрацій, мультимедійних вставок та гіперпосилань.

Ці коди визначені у мові програмування HTML (Hyper Text Markup Language — мова гіпертекстової розмітки).

Веб-сторінка фактично є документом у форматі HTML. Процес вставляння в текст кодів HTML називають розміткою.

Браузера підтримують мову HTML і під час завантаження веб-сторінки читають наявні у ній коди та виконують задані за їх допомогою операції (форматують текст, вставляють у нього зображення тощо). Таким чином, вигляд сторінки у вікні браузера залежить від того, які коди містяться у її документі.

HTML складається з серії (елементів), які використовуються для вміщення, або "загортання" в них різних частин контенту, щоб вони відображалися чи діяли в певний спосіб.

Ці елементи за допомогою початкови і кінцевих (тегів) можуть зробити слово чи зображення посиланням на будь-яку іншу сторінку, можуть відображати текст курсивом, збільшити чи зменшити шрифт тощо.

Можна додати елемент всередину іншого елементу. Це називається вкладенням.

Важливо пам'ятати правильне вкладення елементів:

<p>Мій проект< strong>дуже</strong> важливий.</p>

У прикладі вище ми спершу відкрили елемент <p>, а потім елемент <strong>, що означає, що першим ми маємо закрити внутрішній елемент <strong>, а потім зовнішній <p>.

Деякі елементи не містять жодного вмісту. Вони називаються порожніми елементами. Наприклад елемент <img>:

Цей елемент має два атрибути, при цьому не має кінцевого тегу і жодного внутрішнього вмісту. Елементу image не потрібно загортати контент, його мета — вставити зображення на певне місце на веб-сторінці.